Основной раздел > Общение на свободные темы
Анекдоты
lchechenin:
Скрестили Золотую Рыбку с пираньей. :o
Теперь она последние 3 желания исполняет. :-[
:thanks:
Ощепков Андрей:
:) Политический анекдот - Подходит маленький сын к отцу и спрашивает: - Пап, скажи, что такое политика? - Объясню тебе на примере нашей семьи. Вот смотри: Я зарабатываю деньги, значит я министерство финансов. Мама ведет хозяйство, значит она правительство. Дедушка следит, чтобы в доме был порядок - он профсоюзы. Домработница выполняет всю работу по дому - она рабочий класс. Все что мы делаем - это для тебя, значит ты - народ. А твой годовалый братик - будущее. - Понятно? - Нет. - Ну тогда иди спать. Посреди ночи сын просыпается от плача своего братика. Он встает и идет в спальню будить маму. После безуспешных попыток сделать это, он идет на кухню где папа занимается любовью с домработницей, а дедушка наблюдает за этим в замочную скважину. После этого он возвращается к себе в постель и продолжает спать. На утро он встречает отца и говорит: - Пап, я понял, что такое политика. - Ну, расскажи. - Это когда министерство финансов имеет рабочий класс, правительство при этом спит, а профсоюзы наблюдают со стороны, при этом на народ всем наплевать, а будущее в дерьме. ;D
Дмитрий Пухов:
"Щырый" ураинец приходит с работы. Заходит в подъезд - ГОРИТ ЛАМПОЧКА! Чисто ради интереса нажимает кнопку вызова лифта... - РАБОТАЕТ! Заходит в квартиру - БАТАРЕИ ГОРЯЧИЕ! Жена на кухне, на ГАЗОВОЙ плите готовит ужин... Забегает у ванную - ЕСТЬ и ХОЛОДНАЯ и ГОРЯЧАЯ ВОДА!
В шоке сползает по стенке:
- ПЫЗДЕЦЬ! . . Комунякы вэрнулысь...
Африкан Африканыч:
Специально для соседей!
Родня прислала с Батькивщины.
Ну и нам, грешным, поскалиться, чтобы мову не забывали...
Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..
Йдуть два куми по дорозі, коли - Вжик!.. - їх обганяє мотоцікліст без голови.
Глянули куми один на одного з подивом та йдуть далі. Коли знову - Вжик!.. - мотоцикліст також без голови. Знову здивувались куми та йдуть далі. В третій раз - Вжик!.. - знову мотоцикліст та знову без голови. Тоді один й каже:
- Слухайте куме, шо це робиться - нічого не розумію?
- Мабуть, куме, вам треба косу на інше плече перекласти...
Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.та чо ж не поховаю,синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
- Слава Йсу. Дід обертається
- Слава навіки!
- А шо, діду, закопали того?
- Та закопав..
- Та як закопали, як во він лежит.
- Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б’ють тривогу: шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає.
Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі.
Підходить до гробаря і каже:
- Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ???!!
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.
Зустрілися Українець з американцем і в них зайшла розмова про гори. Американець говорить:
- У нас такі гори, що як гукнеш то ехо 5 хвилин триває.
Українець:
- Ну то їдем подивимось.
Вилізають на вершину та й американець кричить:
- Hello!!!
Ехо:
- Hello- ello- llo- o.
А Українець каже:
- Та хіба це гори ? У нас у горах ехо 3 години тримається.
Американець:
- Ну поїхали подивимося:
Вилазять вони на Говерлу і Українець:
- В Карпатах москаль !!!
Луна:
- Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де москаль !? Де…
Судилися єврей та українець. Судді дали 15 років.
Африкан Африканыч:
Вiдповiдаю, як земляк землякам...
Лист з Червоної Армii:
- Дорога Мамо, пишу вам листа з далекої служби i не можу не згадати рiдне село - особливо в цю прекрасну пору року, коли природа дарує нам свої плоди. Як наяву чую нiжний аромат чудових соковитих яблук з нашого рiдного садочку. Мамо, вишлiть, будь ласка, в посилцi кiлька яблук. I не забудьте покласти сала.
ЧУЄТЕ, МАМО!!! Як сало не буде влазити, то повикидуйте на х*й тi яблука!
Навигация
Перейти к полной версии